Церква «Блага Звістка» — це не будівля і не організація. Це люди, які в різний час, у різних обставинах вирішили йти разом. Ми існуємо в Києві з 2007 року. За цей час через наші двері пройшли тисячі людей — одні знайшли тут віру, інші — спільноту, треті — просто відповіді на питання, з якими не знали, куди йти. Кожна з цих історій — частина нашої.

З чого все починалося?

Все починалось у 2007 році — з групи людей, які вірили, що Київ потребує живої, відкритої церкви. Без зайвої помпезності. Без дистанції між кафедрою і людьми в залі. З того часу багато що змінилось. Але одне залишилось незмінним: ми хочемо, щоб кожна людина, яка переступає наш поріг, відчула — тут є місце для мене.

Новий подих

2018 рік — нове бачення Церква сформулювала своє серцевинне покликання: «Ми проповідуємо Благу Звістку, щоб люди спасалися і досягали пізнання істини». Ці слова стали не просто гаслом — вони стали вектором усього, що ми робимо.

Здавалось би — звична фраза для будь-якої церкви. Але для нас це стало не гаслом на стіні, а живим орієнтиром для кожного рішення.
Що це означає на практиці? Це означає, що кожна проповідь, кожна програма, кожне служіння, кожна розмова після недільного зібрання — все зважується на одних терезах: чи це наближає людину до Бога? Чи це допомагає їй не просто «ходити до церкви», а по-справжньому пізнавати істину — не як набір догм, а як живі стосунки з Богом?

Сьогодні Ми — церква, яка живе і служить у Києві під час одного з найважчих періодів в історії країни. Ми молимось, проповідуємо, підтримуємо і продовжуємо вірити, що Бог не закінчив Своєї роботи в нашому місті.

post22

Що нас рухає

  • Ми не прагнемо бути найбільшою церквою в Києві. Ми прагнемо бути справжньою.
  • Живі люди з реальними питаннями і реальною вірою. Проповідь, яка стосується життя, а не лише неділі.
  • Спільнота, де можна бути собою — без маски і без тиску.
  • Ми бачили, як люди приходили зламаними — і виходили з надією, приходили самотніми — і знаходили справжніх друзів, приходили з сумнівами — і знаходили живого Бога.

    Це і є наша історія. І вона ще не закінчена…